ГОЛУБИНИЙ СПОРТ І НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Як відомо, голуби орієнтуються в просторі і визначають своє місцезнаходження за допомогою магнітного поля Землі. „Вимірювання" координат цього земного магнітного поля є можливим завдяки магнетичним кристалам, які містяться в нервових клітинах, що знаходяться в задній частині головного мозку. Однак вимірювання магнітного поля вочевидь є не єдиною технікою, якою послуговуються наші голуби.
Сьогодні ми поведемо мову про дослідження, проведені на базі результатів, отриманих у сезоні 1984 р., а саме:
про магнетичні перешкоди землі з травня 1984 р. до середини серпня.
Про радіоелектричні хвилі та їх вплив на наших голубів, оскільки тут необхідні уточнення після того, як вийшов ряд статей у французькій і бельгійській пресі про голубів.
Про різноманітні причини, що можуть пояснити численні втрати, які мали місце у пам'ятний сезон 1984 р.
Магнетичні та іоносферичні перешкоди

Багато голубівників запитували в нас, якими високими були магнетичні чи іоносферичні перешкоди в тучи іншу дату, щоб по можливості знайти пояснення для важкого чи катастрофічного перельоту.
Передусім згадаю про дві речі: кожної п'ятниці до Лілля (Північна Франція) відправляється телекс і передається французькій спілці одразу ж по полудні. В ньому містяться прогнози і магнітні перешкоди на найближчі вихідні.
Наші різноманітні студії в 1983 р. співпрацювали з голубівниками різних регіонів Франції. Вони дійшли висновку, що за нормальних погодних умов коливання магнітного поля Землі не має жодного впливу на орієнтацію і навігацію наших голубів, поки воно перебуває в межах 60 Гама. Отже, а priori нічого особливого, оскільки час грози лежить в межах 40 Гама. Оскільки спершу йшлося лише про прогнозовані дані, ми зробили запит на точні дані, наприклад, на З червня і на 8 липня, коли в деяких місцевостях відбулись важкі і катастрофічні перельоти.
Помітно пік негоди у 80 Гамма між 12.00 і 15.00. Це, мабуть, і пояснює важке повер¬нення голубів у неділю після обіду.
На противагу цьому ми самі у цей день брали участь у змаганнях в Перугуо, в нашій підгрупі у Шер-е-Нівре. 527 голубів запустили 0 9.30.12 призів з 12-ма голубами, починаючи від 1-го місця о 12.25 (1.527,62 М/М) до 12-го голуба на 105-му місці о 13.09.09 (1.290,74 М/М). Проте до інших голубятень голуби по¬вертались дуже повільно, і деякі голубоводи з нашої спілки констатували своїх перших голубів лише після нашого 12-го.
У 1985 р. ми не тільки поповнили свої дослідження і продовжили термін прогнозів, але й проводили точні вимірювання.
Було чітко видно, що 3 липня 1984 р. протягом дня була раптова гроза. Після розмови зі спеціалістами з'ясувалось, що ця гроза співпала з позитивною фазою іоносферичної грози. Крім того, 3 липня дуже погано приймались радіопередачі на коротких хвилях.

Наші голуби і радіоелектричні хвилі

Після появи у липні 1984-го року у французькій, а потім і в бельгійській пресі однієї статті про голубів, видається необхідним знову поставити на свої місця цілий ряд речей. Я насправді вважаю, що моє завдання буде виконано не до кінця, якщо я не дам формального спростування тим підвалинам і акцентам, які були подані в тій статті. Слід ще раз згадати експерименти П'єра Дордена, який уже у 1965 р. показав по всій формі,що радар не має впливу на орієнтування і політ наших голубів. Хвилі радара - це радіоелектричні хвилі, які відрізняються від так званих радіохвиль тільки довжиною хвилі, тобто частотою і випромінюванням передач.
М. Деголландер з 15-го округу Провінції Кот-д-Азур міг би коротко підтвердити ті ж самі висновки: дуже сильний щит радара, який забезпечує військовий захист області, не чинить жодних перешкод для орієнтації голубів. Навіть якщо такі радарні станції знаходяться поблизу пунктів випуску чи прибуття голубів.
Тому, будь-ласка, якщо у вас загинув голуб, або ви понесли навіть дуже великі втрати, то не пов'язуйте це з наявністю передавальних пристроїв, антен чи радарів... не думайте, що вас б'є фатум, якого не існує.
Звичайно ж, ми говорили в одній з наших статей про випромінювання коротких хвиль і важкі чи навіть катастрофічні змагальні польоти. Можливо, ми не достатню чітко висловились, або дехто зробив зі сказаного протилежні висновки до того, що, власне, ми хотіли сказати. Ми хотіли би уточнити, що погана передача коротких хвиль, невдалі змагальні польоти можуть мати ту ж саму причину: магнітні грози. Короткі хвилі (довжина хвиль від 200 до 10 м) поширюються, власне, не прямо від одного пункту на землі до іншого, які знаходяться між собою на відстані якихось десять чи сто кілометрів, але шляхом так званої рефлексії або заломлення (як із дзеркалом хорошої чи поганої якості) в одному з шарів атмосфери. Під час магнітної грози виникають перешкоди у шарах іоносфери, погана рефлексія коротких хвиль, отже погана їх передача між пунктами. При магнітній грозі, очевидно, є пряма залежність між передавальною здатністю коротких хвиль і здатністю до орієнтації наших голубів ,оскільки обом їм чинить перешкоди той самий феномен:магнетична гроза.Але в жодному разі не вірте тим,котрі вам говорять,або котрі пишуть,хоча не можуть цього довести,що короткі хвилі впливають на орієнтування наших голубів.
Як правило, температура повітря в атмосфері знижується (0,6 С на 100м) все далі і далі по мірі віддалення від Землі. Це добре відчувають альпіністи на великій висоті або ж пасажири літаків, якщо прилад контролю клімату отримав пошкодження чи вийшов з ладу. З різних причин значні маси атмосферного повітря можуть переміщуватись, що може призвести на якийсь період часу або й на зовсім незначний часовий проміжок до інверсії температурної різниці: температура зростає разом з висотою (часто це трапляється над пустелями, що стає причиною піщаних бур). Цей процес має обмеження за площею і висотою (він може траплятись тільки в межах кількох сотень кілометрів).
В тому випадку, який цікавить нас, цей феномен спричиняє певні електричні поля, які створюють перешкоди для передачі ко¬ротких хвиль, так само як гроза.
Чи наші голуби також піддаються впливові атмосферних перешкод:електричних гроз та інверсії?
Звичайно і ми сподіваємось, що в нас назбиралось достатньо даних, щоб викласти у наступному розділі тему прогнозів і упередження катастрофічних льотів.
Чому такі втрати у 1984-му ?
Потрібно було б списати десятки сторінок, щоб викласти нашу точку зору. Ця стаття не претендує на повноту. Спочатку звернемо увагу на очевидну річ: польоти голубів завжди залежали і залежатимуть від метеорологічних умов. Сильні вітри, гроза, град, тривалі зливи, раптові стрибки температур вверх або вниз спричиняли в минулому і спричинятимуть у майбутньому катастрофічні польоти .
Тим не менше, слід додати, що стан речей дещо помінявся. Наші старші, на щастя, ще тут з нами, щоб нагадати нам, що у „той час" був політ, коли голуби летіли з великою швидкістю і політ скоро був завершений, без втрат. Чому? Щоб відповісти на це запитання (нагадаємо: без претензії на вичерпність), слід провести розмежування між змагання¬ми старих голубів і молодих голубів.
Випадок №1:
Змагання старих голубів.
Раніше наші голуби прагнули до зграйнос-ті. Вони намагаються чи намагались летіти зграєю. З прогресом у селекції ситуація змі¬нилась; так само і з загальним поширенням системи „одинацтва" і підготовки „цілою командою", яка на момент випуску перебуває у найкращій своїй формі.
Я часто порівнюю змагання дорослих го¬лубів з етапом Тур де Франс. Якщо гонщики дійсно хочуть блискуче провести етап, то між ними майже немає інтервалів на фініші, і практично відсутні одиночки. І навпаки, якщо окрема команда вирішила виграти перегони і зробити етап важким, то між гонщиками утворюються великі інтервали, а машини супроводу змушені підбирати багатьох невдах.
Ще кілька десятків років тому більшість голубівників грали на інстинкті гнізда. Деякі голуби були на цих змаганнях у найкращій формі, вони прагнули одразу ж відірватись від групи. Але їх число не було настільки великим, щоб розбити групу і зробити умови перельоту складними або ж навіть нездоланними.
Сьогодні більше половини старих голубів виступає за системою одинацтва. Згідно з сучасними методиками формуються цілі команди, які перебувають на момент старту у своїй найкращій формі і від самого початку розбивають загальну групу. Голуби, які опи¬нилися у невигідному становищі, часто не можуть за ними встигнути і здаються.
Це, з моєї точки зору, найважливіша причина, чому деякі польоти є нормальними для одних голубівників і дуже складними або й катастрофічними для інших. Яка організація, яка спілка не має такої супер-голубівні, яка виграє всі призи, байдуже за якої погоди, навіть якщо переліт або сезон був для інших дуже важким.
Чому ж з року в рік зростає число голубів, які опиняються у невигідних умовах і припи¬няють боротьбу або гинуть, незважаючи на постійні успіхи селекції і відбракування?
Розкриймо питання голубиної зграї. Якщо багато десятків чи сотень голубів відколю¬ються в спільному польоті від багатьох тисяч і летять у хибному напрямку, то у них будуть великі труднощі з орієнтуванням і політ буде як лотерея. Так було, наприклад, 2 липня в Орлеані, як писав наш друг Андре Гоше. Тисячі німецьких голубів і від 2.000 до 3.000 з Ельзасу „засмоктали" у свою зграю французьких голубів, випущених в Руені і Монта-убані. Як у лотереї, „зірки" повернулись додому живі і здорові, можливо дещо пізні¬ше, та все ж повернулись.
Я думаю, що число дезо¬рієнтованих голубів зростає саме через успіхи у відборі, | бо через них зростає число „сліпих" курсів лікування частіше застосовуються ан тибіотики. Опірна здатність наших голубів завдяки цьому знижується і голуби стають більш вразливими щодо паразитів і нападів мікроорганізмів. Наші голуби ведуть себе так, як і всі інші живі істоти. Чи можна сьогодні зібрати фрукти з власного саду, не обробивши дерева кілька разів на рік? Чи можна сьогодні виростити курчат вчорашніми методами?
З початком змагань наші голуби потрапляють у ті ж самі автомобілі, дихають тим самим повітрям, що й хворі, і ті здорові „носії хвороби", які ще не пройшли через жорсткі змагальні перельоти. Щоб підтримувати команду одинаків у формі, слід застосовувати засоби, які ще кілька років тому не були потрібні. Звідси прогресуюче слабшання опірних систем організму, яке неможливо пустити в зворотньому напрямі. Як же можна уникнути загострення? Тоді як від самого народження, з моменту відсаджування ми з року в рік практикуємо все більш драконівські методи відбраковування.

Ів де Модуіт